Психологічна служба

    сторінка психолога

    Розмова з батьками

    Шановні батьки!

    Якщо вам або вашій дитині потрібна психологічна допомога, можете звернутися до нашого психолога.


    ТЕЛЕФОН (05440) 7 - 30 - 15

    ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ДІТЯМ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ПІСЛЯТРАВМАТИЧНОМУ СТАНІ

    Війна увійшла в наше життя, сколихнувши всі його сфери. І всі ми досвідчуємо, що війна має великий вплив на психологічне життя людини. Втім війна, як і будь-яка інша кризова подія, може мобілізувати наші внутрішні й зовнішні ресурси, щоб захистити нас, і щоб дати силу захистити інших, вона може сприяти внутрішньому зростанню людини і єдності громади – як будь-яка криза, вона може мати різні наслідки – і великою мірою ці наслідки залежатимуть від того, що ми можемо протиставити їй, тобто наші психологічні, соціальні, духовні ресурси. Тому ми започатковуємо цикл матеріалів, де будемо ділитися інформацією щодо збереження та відновлення наших ресурсів, формування психологічної стійкості.

    Сьогодні вашій увазі пропонується пам’ятка з надання першої неспеціалізованої допомоги дітям, які перебувають в післятравматичному стані (для батьків, педагогів, спеціалістів психологічної служби).

    ПАМ’ЯТКА

    В будь-який час, жодна людина не може уникнути травматичних подій (подій в своєму сприйнятті, як загрозливих для життя та здоров’я). Діти – особливо вразлива вікова категорія до стресових подій. І реакція на ці події має свою специфічність, свої емоційні, тілесні та поведінкові прояви.

     !!! Дорослим потрібно усвідомити, що змінені тілесні відчуття, непритаманні емоційні прояви та поведінка дитини, що зустрілась з травматичною ситуацією, є нормальною реакцією внутрішнього захисту від небезпеки. Це потрібно організму для того щоб вижити.

    Правило № 1

    ВСЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ДИТИНОЮ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОЇ ТРАВМАТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ, – ЦЕ НОРМАЛЬНА РЕАКЦІЯ НОРМАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ НА НЕНОРМАЛЬНІ ПОДІЇ

             Організм людини на травму реагує так, що блискавично вмикаються захисні рефлекси, переорієнтовуючи в стан тривоги.

    Правила № 2

    РЕАКЦІЯ НА ТРАВМУ В ДІТЕЙ, ЯК І В ДРОСЛИХ, З ПЛИНОМ ЧАСУ МАЄ СВОЇ ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРОХОДИТЬ ПЕВНІ СТАДІЇ (ФАЗИ) ВІДРЕАГУВАННЯ. ПЕРША ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ ДИТИНІ, ЗВАЖАЮЧИ НА ЇЇ ПОТРЕБУ І ФАЗУ ПЕРЕБІГУ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНОГО ВІДРЕАГУВАННЯ

    Правило № 3

    У ДІТЕЙ ПЕРЕБІГ РЕАГУВАННЯ НА СТРЕС СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ІНАКШЕ НІЖ У ДОРОСЛИХ, ФАЗИ ВІДРЕАГУВАННЯ МОЖУТЬ ЗМІНЮВАТИ СВОЮ ТИПОВУ ЧЕРГОВІСТЬ, ВИПАДАТИ (НЕ ПРОЯВЛЯТИСЬ ВЗАГАЛІ), НЕ МАТИ СВОЇХ ЧАСОВИХ ГРАНИЦЬ

             Теоретичні та практичні рекомендації з надання першої допомоги (враховуючи потребу і фазу перебігу відреагування)

    ФАЗА 1 («стан замороження», «шоковий стан»)

    Коли? – під час травматичної події, чи відразу після перенесеного стресу

             Що з дитиною? – відчуття холоду, спітнілість, дитина тремтить

    Допомога

    *забрати дитину з місця подій

    *дати можливість зігрітись (одіяло, теплий одяг, слабкий теплий солодкий чай)

     *дайте відчути дитині свою присутність (підтримуюча розмова, доброзичливий фізичний контакт)

     *не демонструйте свою тривогу, хвилювання в присутності дитини

    *дбайте про комфорт дитини (відсутність відчуття безпеки і комфорту в цій фазі є загрозливим чинником для виживання)

    ФАЗА 2 (збудження)

    Коли? – від кількох хвилин до кількох годин після подій, що викликали порушення

     Що з дитиною? – фізичне та психічне збудження (дитина може плакати, безпідставно сміятись, бігати, кричати, не відпускати Вас ні на крок…)

    Допомога

    * дайте дитині відчувати себе в безпеці

    *не залишайте дитину саму

    *намагайтесь «витримати» будь яку, навіть нестерпнішу поведінку дитини

    *в своїх діях намагайтесь дотримуватись темпу поведінки дитини ( разом рухайтесь з дитиною, розмовляйте виразно, мова гучна з поступовим зниженням гучності, що дає можливість вгамовувати рухову активність. (будьте провідником і керманичем поведінки дитини)

     * дбайте про безпеку дитини (поведінка є загрозливою для нещасних випадків)

     * дозволяйте дитині плакати, чіплятись за Вас

    *втішайте дитину, завжди будьте поруч

    *зберігайте спокій

     Застереження

    **жодних вимог

    **жодних аргументів

    **жодних докорів

    **вгамуйте свій страх і не демонструйте його дітям

             ФАЗА 3 (заперечення, уникання)

    Коли? – години – дні після події

             Що з дитиною? – дитина зменшує свою активність, заперечує подію,що спричинила порушення, не хоче про це говорити, робить вигляд що нічого не чує, ховається. Спостерігається порушення сну, підвищена вразливість, дратівливість, злість на оточуючих та на себе. Досить часто в дитини є страх.

    Деякі діти постійно грають в одну і ту ж гру (це нормальна поведінка дитини, яку можна контролювати).

    Підставою звернутись за допомогою психолога є «застрягання» на грі в травматичну подію»

    Допомога

    * у дитини є нагальна потреба в спокої

    * при можливості, чергуйте періоди дозованих розмов про подію з періодами свідомого уникання такого спілкування (будьте обережні, надмірно наполягаючи згадувати подію, Ви можете поглибити уникаючу поведінку, що може викликати навіть вороже ставлення до Вас).

     * якщо уникаюча поведінка триває понад тиждень, звертайтесь за допомогою до психотравматерапевта (травматерапевта).

    ФАЗА 4 ( аналітична )

    Коли? – години – дні після події

             Що з дитиною? – прагнення зрозуміти те, що трапилось. «Критичний аналіз» травматичних подій (пошук правди та змісту того що сталося, прагнення «передбачити» наслідки подій у майбутньому, «змінене» бачення себе та світу. Усвідомлення того, що «життя розділилось» на «до» і «після». Дитина переживає жахливий досвід, відтворюючи його в іграх, і в цих же іграх намагається знайти вихід.

    Інколи можусь виникати питання про сенс життя, страждання, про їх причини та наслідки (ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: така поведінка дитини повинна насторожити дорослих, адже ця поведінка може викликати суіцидальні наміри).

    Допомога

    * продовжуйте спілкуватись з дитиною (розмовляйте, грайтеся, ліпіть, малюйте… ) У цих іграх можна здійснювати спроби спрямовувати контекст спілкування в травматичну подію (будьте уважні – нічого не робіть у супротив волі дитини, при появі хвилювання дитини, «виходьте» з травматичних подій)

     * при потребі звертайтесь до психолога  

     * оберігайте дитину від будь-якого додаткового стресу

     * не дозволяти перебувати в стані бездіяльності

     * зрозумілою для віку мовою пояснюйте все, що відбувається. Пояснюйте ті чи інші заходи були доцільними (медичне втручання, похорон…)

     * дитина повинна відчувати постійний контроль над ситуацією

     * не приховувати, не спілкуватись натяками, бути щирими та відкритими

     * стежте, щоб дитина достатньо спала і повноцінно харчувалась

     * слідкуйте, щоб фази свідомого заглиблення в тему чергувались з фазами свідомого відволікання від неї

    Застереження

    ** не докучайте дитині

    ** будьте готові слухати і вислуховувати

    ** не вимагайте пояснень

    ** не чиніть тиску

             ФАЗА ( опрацювання проблеми)

    Коли? – дні – тижні після події

             Що з дитиною? – відсутність симптомів. Згадуючи про травматичну подію, вже не виникає «травматичне навантаження». Дитина спокійно може про це розповідати і її більше не переповнюють негативні почуття з минулих травматичних подій. В дитини не залишається негативних переконань про себе та про світ.

    У ВИПАДКУ ВАЖКОГО ПЕРЕБІГУ ВСІХ ФАЗ ВІДРЕАГУВАННЯ, ПРИ НАДМІРНІЙ ТРИВОЖНОСТІ ДОРОСЛИХ ЗА СТАН ДИТИНИ, ПРИ ТРИВАЛОСТІ СИМПТОМАТИКИ ПОНАД ЧОТИРИ ТИЖНІ, ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА СПЕЦІАЛІЗОВАНОЮ ДОПОМОГОЮ ДО ФАХІВЦЯ.

     З турботою,

                     Навчально-методичний центр психологічної служби КЗ СОІППО

    ТЕХНІКИ РЕГУЛЯЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ

    Техніки на заземлення при наявності травмуючих переживань

                Заземлення є терапевтичним інструментом для зменшення симптомів тривоги та паніки, а також подолання дисоціації або флешбеків. Мета заземлення - вивести людину з травмуючого переживання, в яке вона занурена. В такий спосіб клієнт зможе переорієнтувати свою свідомість і сфокусувати увагу на тому, що відбувається зараз, а не в минулому.

    Техніки на заземлення можуть допомогти людині відновити зв'язок:

    • • з поточним моментом;
    • • з власним тілом і повернути втрачений власний контроль;
    • • з безпечним оточенням кімнати, де вона знаходиться.

    Вони:

    • • Заземлюють людину, звертаючи увагу на тіло, дозволяючи відновити зв'язок з реальністю.
    • • Зосереджують на диханні, збільшуючи її увагу до того, що відбувається тут і зараз.
    • • Розслаблюють, створюючи спокій.
    • • Зміцнюють тіло і пробуджують від оніміння і слабкості.

                Заземлення тіла

                Ця техніка допоможе вийти зі стану перезбудження та знайти більш врівноважений емоційний стан. ЇЇ також можна використати для фокусування уваги уцілілої, яка знаходиться в "замороженому стані".

    Сядьте на стілець. Відчуйте, як ваші ноги торкаються землі. Поставте ліву ногу на землю, потім праву. Робіть це поволі: ліва, права, ліва. Повторіть кілька разів. Відчуйте, як стегна та сідниці торкаються сидіння крісла (5 секунд). Зверніть увагу, чи ви зараз краще відчуваєте ваші ноги та сідниці, ніж до того, як звернули на них увагу.

    Тепер змістіть увагу на хребет. Відчуйте хребет як середню лінію. Повільно витягніть хребет і зверніть увагу, як це впливає на дихання (10 секунд). Зверніть увагу на руки. Складіть руки разом. Робіть це так, щоб вам було зручно. Стисніть руки та відчуйте свою силу і температуру. Розслабтесь і зробіть паузу, потім знову стисніть руки. Розслабте та опустіть руки.

    Тепер перемістіть увагу на свої очі. Огляньте кімнату. Знайдіть будь що, що скаже вам, що ви тут. Нагадайте собі, що ви тут, зараз, і що ви в безпеці. Зверніть увагу, як ця вправа впливає на ваше дихання, вашу присутність, ваш настрій і вашу силу.

            Повернення в теперішній час

                Ця вправа допомагає людям в "замороженому стані", які відчувають себе занімілими та завмерлими.

    • • Озирніться навколо і назвіть 3 речі, які ви бачите. Подивіться на будь-що (предмет, колір і т.д.). Скажіть, що ви бачите.
    • • Назвіть 3 речі, які ви чуєте. Прислухайтеся до звуків (музика, голоси, інші звуки). Скажіть, що ви чуєте.
    • • Назвіть 3 речі, яких ви торкаєтесь. Доторкніться до чого-небудь (різні текстури, різні об'єкти). Розкажіть, чого ви торкнулися.
    • • Зверніть увагу на свій стан. Чи відчуваєте, що після виконання вправи ви більше присутні в кімнаті або менше? Чи відчуваєте себе спокійнішою або більш енергійною?

                Відчуття ваги свого тіла

                Ця вправа допомагає людям, які почуваються онімілими або заціпенілими, зосередитися на теперішньому моменті.

    Вона активує м'язи тулуба та ніг, що дозволяє відчути фізичну структуру. Коли ми переповнені емоціями, стан наших м'язів часто змінюється від вкрай напруженого до безсилля. Він змінюється від стану активного захисту (бий або біжи) до покірності, при цьому м'язи розслаблюються більше, ніж зазвичай (гіпотонія). Коли ми відчуваємо свою силу та тіло, нам простіше дати раду почуттям. Нам краще вдається справлятися зі своїми переживаннями та контролювати відчуття руйнування (потрясіння).

    • • Відчуйте, як ваші ноги торкаються землі. Зупиніться на п'ять секунд.
    • • Відчуйте важкість ваших ніг. Замріть на п'ять секунд.
    • • Спробуйте обережно і повільно потопати ногами: лівою, правою, лівою, правою, лівою, правою. Відчуйте, як ваші сідниці і стегна торкаються сидіння стільця. Залишайтеся так протягом п'яти секунд.
    • • Відчуйте, як ваша спина торкається спинки стільця, залишайтеся в цьому положенні та поспостерігайте, чи відбуваються якісь зміни.

                Дихання по квадрату

    Сядьте зручно. Опустіть плечі.

    • • Подивіться на квадрат або уявіть його, заплющивши очі.
    • • Вдихніть, рахуючи до 4. Підніміть очі вгору лівою стороною квадрата.
    • • Затримайте дихання, рахуючи до 4. Пробіжіть очима вздовж верхньої сторони квадрата.
    • • Видихніть, рахуючи до 4. Опустіть очі вниз правою стороною квадрата.
    • • Затримайте дихання, рахуючи до 4. Пробіжіться очима верхньою частиною квадрата. Повторіть 4 рази

                Рахування видихів

    Сядьте в зручне положення, випрямивши спину та нахиливши голову злегка вперед. Заплющіть очі і зробіть кілька глибоких вдихів.

    • • Щоб почати вправу, скажіть подумки «один» при видиху.
    • • Під час наступного видиху промовте «два» і далі до «п'яти».
    • • Потім почніть новий цикл, сказав «один» під час наступного видиху.

    Повторіть 5 разів.

                Обійми

    Це техніка поглиблює та закріплює позитивні почуття і сигнали. Вона взята з EMDR (десенсибілізація та переробка через переміщення очей), метода роботи з травмою. Метод використовує подвійну фізичну стимуляцію (в даному випадку постукування), яка в поєднанні з позитивними повідомленнями покликана поглибити та закріпити позитивні почуття. Речення також можна проговорювати подумки.

    Покладіть праву долоню на ліве плече. Покладіть ліву долоню на праве плече. Подумки виберіть речення, яке підсилить вас. Скажіть речення вголос і поплескайте правою рукою по лівому плечі, потім лівою рукою по правому плечі. Тепер поплескайте по-іншому. Зробіть десять поплескувань (по п'ять з кожної сторони), кожного разу повторюючи речення вголос.

    КОРИСНІПОСИЛАННЯ

    ЗНАЙТИНАС

    © 2022 . Всі права захищено. Розроблено веб-студією "Sigma"